Тулю до грудей, мій сину, Голівку твою пшеничну Так солодко в цю хвилину Так щемно і так незвично - Ти виріс, мій любий сину, Ти майже уже дорослий, За дниною лине днина, А серденько сльози росить Від радості і печалі… І птахом – молитва Богу - Стели йому, милий Боже, Щасливу життя дорогу.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...