"Нічого вічного під вічним небом - сама лиш Вічність", здається я вже чула ці змістовні слова в наших перегукуваннях-коментах. "...і дивна вічності жива потреба..." - як правильно...
Саме Ви, Тамарочко надихнули мене на ці рядки. Вони були першим, що прийшло мені на думку, коли прочитала Ваш коментар, а потім, у той же день народилася решта думок і ось, що вийшло. То ж, дякую Вам за натхення!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
