Складна тема, комусь так написано у книзі життя пройти і такий шлях. Актуальний вірш, в останній приїзд у Київ помітив, що кількість цих людей збільшується...
Вірш написався по дорозі на роботу ще рік тому. Тема справді складна, болюча і неприємна. У всі часи були такі люди і з найрізноманітніших причин вони такими ставали. Це ще один бік життя...
Адель, які ж складні долі бувають в отих людей... А дійсно, іноді приводить туди "свобідна воля"-"власна Доля"...Якщо зануритись у ті проблеми, то стає дуже важко і не по собі...
В мене була колись сусідка, ще за Союзу, то у неї це був не маленький приробіток на життя. Вона була інвалідом, ходила з костилем (але, як треба було бігом кудись, то костиль той тільки мЕлькав...;-))))). Ну так ось, вона брала квиток до Москви і... їхала на заробітки. Тут мала пенсію по інвалідності, а в Москві жалібні люди накидували їй ще зо п'ять пенсій... Ось і таке буває, Аделечко... Але зараз це бізнес, який роблять на слабкодухих людях... Вірш зачіпає за живе...
Дякую... Знаєте, Вікторе, у мене і справді крутилися у думках ці запитання, на які є, і немає відповідей... А заключна думка стала саме такою, бо прийшло усвідомлення, що ці люди існують (ведуть таке існування, бо життям це важко назвати) саме, як індикатор нашої совісті...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
