Ми спимо в паралельних світах:
Ти – на ложі, а я в бліндажі.
Сни – немов бойова тятива,
В них – цілунків прицільні дощі…
Ми удвох – незнайомці іще,
Та шепнув нині мій БТР,
Що приїде, разом із дощем,
Наш тендітний новий волонтер!
Так бува: паралельні світи
Входять раптом у спільне піке…
І ніякі уже блокпости,
І ніяке прощання терпке,
І ніякі найглибші із вирв,
І ніякі найгірші із ран –
Не зупинять невидимий вир,
І не знищать закоханий стан!
Колискова – молитва моя.
Вже світанок у нас, в Сартані…
Коли жінку шукатиму я –
Боже, дай небайдужу мені!
5.09.2015