Тамарочко, дякую! Це далекий вже 2008 рік. Але прийом робіт на цьогорічний конкурс ще не завершено: надсилайте, люди, до 31.08.12. На моїй сторінці там десь є умови, можете знайти.Успіхів!
Аделечко, дякую! А я книгу Вашу отримала з рук Лесі, та й радію! В кнмзі ще кілька віршів не дочитала, вона лежить на моєму столі.А я своєму чоловікові показувала Вашу презентацію, нам обом сподобалося, якби то ще чути - що там було, а не тільки бачити!..
Дякую, Анатолію! То був один з перших моїх виходів у світ... Яка я вдячна організаторам, особисто - Борисові Іллічу Олійнику та Максимові Гергійовичу Рильському, це не забутнє...
Танюшка. якби ти знала, які чудеса творить НАТХНЕННЯ! Власне, всі ми це знаємо, недарма ж нас єднає "Натхнення"...Я тоді була така простуджена, з закладеним носом, я зо три рази вибігала з зали,щоб привести себе в порядок, не розлучалася з носовою хусточкою... І коли треба було виходити на сцену (а це було двічі), то кудись дівався хворобливий стан, все було в порядку - рівно на ті кілька хвилин! Я забувала тоді про все!... Тільки зала! Отаке було...
Так, я теж себе побачила - серез конкурсантів. Поруч з поетесою з Херсона Людою Степаненко (треба заманити її на "Натхення"...). Ми й досі підтримуємо дружні стосунки, як добре, коли привозиш нові враження, нові дружні знайомства!.. Презентація конкурсу була проведена просто ідеально, ми сиділи спочатку в такій от затишній маленькій залі, а далі перейшли у концертну залу Національної філармонії...
Ярославе, це правда - такий досвід, такий підйом, після якого було затишшя... коли ти нікому не потрібен, коли думаєш: і що далі?.. І яка ж я вдячна, що зустріла Вас усіх, цю прекрасну, близьку мені, спільноту!
Олексію, дякую тобі, друже, хай тобі Бог дає всього, чого ти сам хочеш! Гарно так усе, ще й музикальні номери вмістилися, вони налаштовують саме на той настрій, який і панував на тому незабутньому заході... Додам, що офіційно нам вручили розкішні, з позолотою, дипломи, кришталеві (та й живі) троянди, а неофіційно, у готелі - ще й вручили конверти з 400 гривнями плюс гроші за проїзд (в купе), плюс проживання в готелі "Україна", сніданок, вечірній фуршет (разом з класиками)... Отакі бувають дивні дива, отакі великодушні люди! Яке це щастя для людини, коли в неї виростають ось такі онуки, як у Максима Тедейовича Рильського: Максим (з Києва) і Тарас (живе в Москві). Не забувають своє коріння, плекають пам'ять про діда , передаючи її наступним поколінням.
Дякую, Лілічко! Це, правда, давно вже було, ще в листопаді 2008 року... Але Олексій дозволив тут виставляти відео чи фото про себе, і взагалі, те, що ми самі хочемо виставити, що нам до душі, і, можливо, якось нас характеризує. А я давно це відео не бачила, а потім вирішила, хай і друзі подивляться, та й самі беруть участь у цьому чудовому конкурсі. Цього року він проводиться також. Це буде вже втретє, попередні роки проведення: 2006, 2008.
Так! Я в інтернеті знайшла умови цього конкурсу. Ще є час надіслати твори... Але там вимагається не більше 100 поетичних рядків... Це трохи погано. Бо я хотіла представити два свої вінки сонетів. Але один вінок це вже 210 (!) рядків. Капець! Не везе :D
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
:D 
