йой........ який він у тебе.....бррррррррррр......
а вона, а вона далека ще від розчарування..... бо і в тім вона ще тільки риє в інтернеті.....певне....
Гарно!

Та чого ж: бррр?.. - він-то хороший, просто коли неймовірно талановиту, залюблено-популярну (всіма верствами жіноцтва!) людину "рвуть на часті" - увагою і захопленими поглядами, то він же всіх не обігріє. Він, може, взагалі людина скромна!..Вірш - про любов, яка мине, невзаємна, і все ж, назавжди залишиться в серці... Дякую, що відгукнулася, Софійко!

Найцікавіше, що він мені у вірші видався не талантом, а смішним))))

Твій, Софійко, поетичний нюх тебе не зрадив: справді, у вірші стільки всіляких "смішливих" детальок;але тут головний герой же не він, а вона - яка в своїй закоханості бачить все тільки "возвишено", хай навіть би він тут нужду справляв... Тут не важливо, чи він талановитий, чи ні - для неї все одно найкращий. То я про його прототип так щиро відгукнулась (що він - талантище!). Але ж це не документальне кіно, це вже МІЙ, вигаданий, ліричний герой, художній!..

Йой! Весна, сальса, а тут тексти тре читати
Вмієте підняти настрій своїм словом, Ларисо!

Радію, коли так, Оленко! А я глибоко співчуваю реальним людям і вигаданим героям, які хворіють на невзаємне почуття. На моє переконання, невзаємність не приводить до прогресу. Це регресивний шлях. Але його треба пройти, пережити,хоч і не виключено, що після одужання залишаться ускладнення... Дякую, що завітали!

Клас, Ларисо, ти як завжди, оригінально підходиш до вибору тем!

Дякую, Олексію! Це життя підкидає теми, а нам, тим, хто пише - тільки встигай ("упіймай на льоту перевернутий глек..." ("Тезка")).

Що підкидає, то підкидає...

Мабуть, я щось "упустила",якщо людям від цього тексту весело...Коли людина хворіє на невзаємне почуття - це мУка.Звичайно, збоку це може комусь видаватися смішним,"забавним", а людина ж може думати, що ніхто нічого не помічає...Дякую, Катрусю, що завітала! "Кегль" - не зрозуміють ті, хто зі мною поряд. А для мене це - найважливіше.

Мене, Ларисо, завжди приваблює гумористичний струмінь у твоїх серйозних віршах.

Вікторе, дякую за розуміння! Аж сама задумалася: оце в мене таке є?..

Ага, Ларисо! "Доторкнеться плямки, що від пальця:
Це ж він, мабуть, пахне – отак само?..."
Ти оригінально-неперевершена

Тамарочко, дякую, а я ж думала, що я така - серйозна-пересерйозна (хі-хі!)...

Може щось на зразок " Горобець і Ластівка?" Чи може здалося?...

Ой, соромно, але я не знаю такого твору. Це байка? Якого автора? Треба прочитати... А писалося - від душі, після виступу поета перед студентською аудиторією. Дякую, що завітали!

Пані Ларисо не соромтесь будь-ласка. Це не байка, а експромт. Вибачте що не зрозумів.