Поетові Максиму Кабіру

Він читав свої рядки виразно,

Ніби учень, заглядав у шпору…

Світ її уявного екстазу:

Хай говорить, Боже, хай говорить!..

Він лизне неакуратно пальці,

Аркуш на льоту перегорнувши…

…Хто придумав цю кубинську сальсу,

Яка вабить, в безнадії душить?

Хай в поета віршів більше буде:

О, які достиглі в нього тексти!

На цитати розбирайте, люди!

Вам відбиток слини – не зітерти…

…Вкраде потай, з кеглем чотирнадцять,

Аркуші,  мережані рядками…

Доторкнеться плямки, що від пальця:

Це ж він, мабуть, пахне – отак само?...

Вона знайде в неті все, що вдасться:

Тексти, біографію і фото.

Щезла плямка…тонуть стегна в сальсі…

Дишлом тиснуть модульні роботи…