VIDEO
Справжнісіньке... теля!
Зранку клопіт у Корови:
Син не хоче їсти знову!
Мама сплеснула в копита,
Бо Теля – без апетиту.
Повела на луг матуся…
- Мамо, зараз розревуся!
Ой, гіркі мені кульбаби –
Хочу паличок із крабів.
І ромашки ці пісні –
Абсолютно не смачні!
Молочай не до смаку,
Й осока на тім горбку!..
От якби одні хотдоги
Квітували край дороги,
А на лузі шаурма
Красувалася сама!
Мама сплеснула в копита:
- Що мені з Телям робити?!
На екскурсії по місту
З’їло смаженого тіста,
Шаурми донесхочу…
Я вже й тупаю, й кричу!
Вподобання - звідтіля…
Ну, справжнісіньке… теля!
Випий краще молока…
- Мама завжди наріка!
Хай сама пирій смакує…
Ось до міста утечу я!..
Та й чкурнуло… із травички
У набиту електричку!
Біля входу, боком-боком,
Зачепило ненароком
Крокодила, бегемота…
В місто з’їздити охота!
Там спокус велика сила
Це Телятко підкорила.
…Бачить: он, сільські лелеки
Наминають чебуреки!
А міські пихаті доги
У зубах несуть хотдоги.
Гамбургер ведмідь придбав,
А до нього – ще й приправ…
І позаздрило Теля,
Хвицнуло хвостом: - І я!
Буду все оце ковтати,
Й лимонадом запивати.
Обійдусь без молока,
Без водички зі струмка!
Кока-кола є в крамниці:
Певно, п’ють її і киці,
І синички, й журавлі…
Ой… животик заболів!
Мамо, де ти? Озовися!
Мій животик розболівся,
І роздувся, ніби кулька…
Усередині - бурулька!..
Дядьку Міліціонер,
Що робитиму тепер?!
Подзвоніть моїй матусі,
Бо до завтра не діждуся…
Вовк у формі постового
Поспішив на допомогу.
Мамі телефонував:
- Не ловіть, Корово, гав!
Цілий день і ніч, невпинно,
Стережіть свою дитину.
І Корова заридала:
- З сином клопоту чимало!..
Вовк заслаблого тримав,
На півслові обірвав:
- Нині неслух у біді –
То ж приїдьте чи прийдіть.
Бідна матінка-Корова
Ледь знайшла потрібне слово:
- Про здорове харчування
Я, до ночі від світання,
Все йому розповідала,
Молочка пропонувала…
Нерозумний мій синочок
Все галасував: «Не хочу!».
Вовк матусі співчуває,
Але правди не ховає:
- Втік поближче до спокуси?
Його тіпає і трусить!
Він шкідливого об’ївся,
Ваш непослух отруївся!
Я заслаблого держу…
- Ой, біжу, біжу, біжу!..
Слухало Теля розмову…
Тут живіт скрутило знову:
- В рідну хату відвезіть…
Ой, болить, болить, болить!
Вовк приклав до лоба лапу:
- Годі вже, Телятку, плакать!
Я матусі повідомив,
Та не можна ще додому!
Зроблять медики уколи…
- І піду я знов до школи?
Після школи – на лужок,
Поскубти смачний стіжок!
Бо швидка, з прилавка, їжа
Шлунок, ніби лезом, ріже…
Дядьку Міліціонер,
Дуже дякую тепер!
Скоро й мама підійшла,
Ніжно сина обняла:
- Забувай погану звичку!..
Пасажирська електричка
Привезла мене сюди…
Ну ж бо, до матусі йди,
Моя крихітко, маля –
Ну, справжнісіньке… теля!