У приватнім домашнім музеї Чоловік експоната торкнеться. «Раритет», - прошепоче побожно, Полотно поцілує цупке… Раптом серце підкаже ідею, І зайдеться в нестримному герці: Тільки так увічнити і можна – Як сорочку – на тіло терпке!
Старовинну сорочку – на груди, На гаряче, мов курява, тіло… Оживе і наповниться знову До краплиночки висохле дно! Експонатом вже більше не буде – Буде шита і вишита вміло Старовинна жіноча обнова, Поруділе цупке полотно.
…І набухнуть коханням тернини, Ледь торкнувшись того самоткану. Аж застогнуть, зайдуться бажанням Урожай той зібрати птахи! Обгорта вишиванка нестримно – Ніби річка весняна розтала, Господиню – поки що останню... Ще прислужиться їй залюбки!
Ларисо, тоді давай усю правду скажемо. Сорочку подарував Софії Городищенський колекціонер старожитностей, письменник і просто хороша людина, ще можна довго називати його чесноти, ми його знаємо, поважаємо і цінуємо, до речі, буквально вчора я з ним розмовляв по тлф.( він зараз у Києві) - це Андрій Тегерешвілі! Ларисо, а яке у нього було класне домашнє вино...
Так, Андрій Тегерешвілі - ще один герой вірша, той, що "полотно цілує цупке"... Якби не ця великодушна, талановита прекрасна людина - дружба була б менш наповненою! І багато чого б не відбулося! В тому числі й цей вірш. Дякую йому і вам усім, друзі!
Софійко, а ти помітила, відчула еротизм цього вірша? Бідні "птахи" аж захлинаються бажанням, коли в кадрі твого відеокліпа "Зеленими були мої слова" чітко проступають..."тернини"... Дякую за розкішний букет квітів! Видать, я таки заслужила!
Софійко, важко так визначитися. Думаю, що 7 червня (субота) буде оптимальний варіант, до цього часу повинна вже приїхати. Для вас це підходить? Цього року думаю летіти через Київ. Дуже приємно, що зі мною рахуєшся. Але ж кажу наперед: за 6 місяців може стільки змінитися. Додому все одно поїду, хіба щось якась хвороба пристане, або якась непередбачувана ситуація.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
