Ларисо, вустами ЛГ говорить жінка-цінителька, хранителька сім'ї. Дальше продовжувати не буду... бо то вже буде філософія...що не стосується даного вірша

Тамаро, дякую, ти відчула мою ЛГ стовідсотково!

Дякую, Ларисо! Дійсно, відчула...І якщо чоловік співатиме оду "жінчиному борщу" - одна із складових сімейного щастя буде гарантована.Навмисна не продовжувала роздумів дальше, бо їх буде дуже багато. У кожного різні бачення, різні підходи і різні складові сімейного щастя.Тому багато із нас і є такими "щасливими". А ти, на мою думку, представила класичний варіант сімейного щастя. Так має бути, але так здебільшого не буває. А при взаємному розумінні той чоловік може і сам почне прати свої носки...

Назва розсмішила))))

Умнічка, Ларисо!
Я б те діло їм на шию вішала))) Он малого ганяю прати самому собі шкарпетки, щоб потім менше сварок у родині мав.... Шкарпетки, відрижка і сьорбання чаєм - то найбільші вороги сімейного щастя (по собі знаю)))

Дааа, Софійко... жінки з такою психологією дуже часто залишаються самотніми...Ти розмірковуєш точно так, як моя уявна "сусідка" - другорядна героїня цього вірша.Ти пишеш: "Шкарпетки, відрижкаі сьорбання чаєм - то найбільші вороги сімейного щастя (по собі знаю". Ха-ха! Якби ж то були найбільші "вороги"!Вони "вороги" - для жінок, які не кохають і мають на тому грунті неврози: і те дратує, і те... Знаю одну, яка до заміжжя не уявляла: як це він буде... дзюрити на стіною, в туалеті, а вона це буде... чути?!. А я сміялася: а ти того не робиш?.. Чи він не чує тих звуків?! Це все - від великої нелюбові. А моя ода - не іронічна, це щиро.Це зізнання в коханні. Тут шкарпетки - як символ служіння коханій людині, яка - теж знайде як своїй коханій прислужитися.

Ой, Ларисочко, як ти серйозно!
Але то й на краще:)))

клас))))

Дякую, Оксанко, радію, що сподобалось!

Софія сказала про елементарні речі людської культури, і тут зовсім не в коханні річ, можна кохати і не терпіти цього. Боже, я ж теж не терплю цього

У мене малий за сьорбання, шкарпетки і ложку у чашці отримує догани))) тому, сподіваюсь, у чоловіки піде без сьорбань бодай)))

Та й справді, по-всякому буває, Сонеточко. Це я просто пояснюю своє ставлення, а ви, дівчата, своє. Всі маємо право на свою думку. Але нетерпимість до чужих недоліків (при цьому не помічаючи своїх) - ось ще один з "ворогів" сімейного життя.

Так, кожен має право на свою помилку. Таке життя. Вчимось до самого кінця...жити!

Ларисочко, а хто змушує їх нас терпіти? я - ні)))
не така - йди далі!))))))

У коханих недоліків нема, вони потім з'являються. Після того як кохання вмирає в сімейній рутині...

Не буває поганих наречених, а звідки беруться погані дружини і чоловіки

Прекрасне почуття гумору!