Олексію, дякую, дуже приємно! І пісні такі гарні, щира дяка їх авторам - Оксані Первовій-Рошці та Катрусі Матвійко, і тобі, Олексію, дякую, невгамовний наш кліпмейкер, і спасибі фотографу - моїй колезі Оксані Орловій, за надані світлини!
Ларисочко, дуже рада за тебе! Тебе знають на місцевому рівні, пропагують твою творчість і така колоритна була презентація! А квітів, квітів то скільки!!! Це так важливо для жінки! Бажаю, щоб ти не зупинялася, а впевнено крокувала вперед!
...Коли мені було 30 років, я почала друкуватися у київських журналах "Жінка", "Лель", "Розкажіть онуку". І тішилася своїм інкогніто -для місцевої публіки, бо я соромилася земляків, і мені було достатньо - для власної самодостатності (вибачте такий каламбур!), що я публікуюся в Києві, та й усе. Потім була слабенька спроба вийти на "творчий дніпропетровський бомонд": вийшла - за запрошенням літньої поетки. Мене послухали... автори - ветерани війни, "ізумілісь", налякались, глянули осудливо, і на цьому мої виходи перервались надовго... Потім був іскрометний у творчому плані 2008 рік, мене вже взнали на земляцькому рівні - не тільки колеги (які мене знали давно, і завжди підтримували)... Був 2011 рік, коли мене нагородили грамотою (за поетство) - привселюдно, на площі міськради, а я ще й досі "смущалась"... Отак я, потихеньку, підійшла до усвідомлення того, що земляки - то мала батьківщина, і це - головне! Бути у світах - це класно, але й для своєї громади можна бути не тільки бібліотекарем, а й...
Ларисо, твій поетичний шлях має уже солідний стаж і ти заслуговуєш на визнання. Напевне, багато кому важко "переступити" межу оприлюднення, спочатку навіть у власній родині.Я сама ще її не переступила...
Ларисонько, вітаю, вітаю, вітаю!!! Радію за Вас щиро! Дякую за книжечку - вона просто чудо, ми вже навіть із синочком практикувались "у ролях"!)))) Дай Боже, Вам ще не одного досягнення, не одного творчого "квітничка"! І, звичайно, Натхнення, Натхнення, Натхнення!!!!!!!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
