Як лисичка чоботи придбала

(Віршована п’єса за казкою Віталії Савченко «Кумася лиска»)

Дійові персонажі:

автор, лисиця, сова, два вовки

Автор

У густих зелених хащах,

що до нас неблизько,

живе лиска – не ледащо,

модниця й модистка.

Одяг літній і зимовий,

блузки і кофтини –

гарні лисячі обнови

складено у скрині.

У люстерко рудохвоста

дивиться щоранку…

Лисиця

Одяганки в мене вдосталь,

є лиш забаганка:

Хочу я собі дістати

чобітки червоні…

Автор

І лисиця біля хати

сіла на ослоні…

Тут якраз сова летіла,

привіталась гучно…

Ох, рудій кумі кортіло

чобітків від Гуччі!

Лисиця

Кумцю, високо літаєш,

вітром верховодиш…

Може, чула, може, знаєш,

де то є розпродаж?

Я в усі крамниці вхожа,

всі їх обходила,

і ніде я кревні гроші

та й не залишила.

Сняться чоботи червоні,

всі думки – про них же…

Автор

Тут сова - на підвіконня,

а  тоді - ще нижче.

Сіла поруч із кумою

на ослін під хату…

Сова

Дай тебе я заспокою:

ти ж і так багата.

Маєш ти взуття торішнє,

маєш і обнови.

Чобітки є білосніжні

й різнокольорові.

Лиш нема таких, як маки,

що у полі квітнуть…

І не спиш тепер до ранку,

Ходиш  непривітна.

З усмішкою, як бувало,

не стрічаєш нині…

А раніше частувала,

звала на гостини!

Та коли вже закортіло

чоботи придбати, -

відрахуй сто кроків сміло

від своєї хати.

Далі – вправо, трохи вліво,

повз кущі тернові…

Там новий бутик відкрили

два сини вовкові…

Автор