Гарбузи чекають на невдах, Гарбузів тих нині – незліченно! Втомлені, вляглися у дворах… Їх у хати котять наречені: Штурхають розпечені боки, Думають роздати їх побільше… Де ж ви, шанувальників валки?.. Вітер насміхається і свище – Він-бо знає, хто пришле сватів: Парубок, що без роботи виє… Фермера не буде й поготів - В фермера є жінка… при надії! …Може, в місто з’їздить, пошукать? Там же їх – ого! – на кожнім кроці… Гарбузи глузливо гелготять: «Ой, не підеш заміж в цьому році!» Однокласник виїхав у Рим (Нині й чоловік – за покоївку!). Інший – від горілки, молодим… Гарбузи залежаться у дівки! - Що ж робити, мамо? Може, нам На наступний рік поменше сіять? Чи згодуєм потім кабанам, Та й зітрем на тертушку… надію?.. - Будуть і без того кабани! Гарбузи назад викочуй з хати. Бо сватів же - Боже борони! - Пугалом пикатим налякати! Будеш в парі, як і я жила: Будеш дбати, смажити й варити. …Клятий, виглядає з-під стола – Хоче в мандри світом покотити! Ти його у мандри відпусти, Та вручи комусь по Інтернету: Дай йому зернятком прорости, Хай потішить десь Наталю й Свєту – «Професіоналок», що в чужбу Вербувались «посуд витирати»… Кинь ту «гарбузяну» ворожбу: Знайдуться й без Гансів парубчата! Ти мені онуків народи: Щоб мої були – у шкірі й слові… Геть від нас, перестарки-плоди! Вішай, доню, на вхідні підкову!
Пропоную Олексію створить музей "Натхнення". Першим експонатом пропоную зробити підкову, як одвічний символ успіху. Гарантую вручення її в неділю в Києві при можливій зустрічі.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
