Чиновницькі
«тортури»
(Виступ чиновника міської ради -
на мітингу в пам’ять жертв Голодомору)
Він розправив аркуш гордовито,
Й траурно-співчутливо почав:
«Ми
зібрались, і дорослі, й діти,
В
пам’ять про усіх, хто постраждав
Від системи тоталітаризму…
То-та-лі-та-риз-му
(ну й слова!),
Від
Голодомору й сталінізму…»
(Доповідь чита, аж упріва!).
«Ми
сьогодні знаєм, що відбувся
В ті
часи страшенний Геноцид…»
(Склала текст «співавторка» Маруся –
Аж йому в горлянці деренчить!).
«Прокотився селами Вкраїни
Репресивний сталінський
каток…
(Треба ж це читати без упину –
Дай води, Марусю, хоч ковток!).
В ті
часи, в країні нашій милій, процвітав…такий
собі…«терор»…
(Ну, Марусю, це в твоєму стилі –
Ти мене, Марусю, не позорь!
От, понавигадують словечок! А у мене ж місія така:
Відкриваю вшанування вечір;
Місія, скажу вам, нелегка!).
Колективізація насильна…
Чорна дошка (Маню, поясни?!)...
Отака машина ре-пре-сив-на (Ну й слова – немов жахливі сни!)"…
Тягнеться та доповідь, мов жуйка:
Хоч би був удома прочитав!
А Маруся, стримано і струнко,
Збоку стала, й текст перегорта…
І коли зганьбився привселюдно,
Процідив "глибокодумно": «Б..дь…
Не могла вже не таку марудну
Доповідь для мене написать…».
27.11.2009 р.
| 
