Сни і наяву
Солодкий сон, а може дійсно так було,
Це не політ фантазій і уяви.
Я бачу сонце опускається на дно,
Зігрітого промінням океану.
Високі пальми, чисте небо і вода
І по піску натоптані стежини,
А хвиля океану ніжна і не зла,
Стирає їх краями голубими.
Комфортне бунгало (по нашому курінь),
Одежі мінімального покрою.
Всі негаразди попливли удалечінь,
А кращого й не треба нам з тобою.
2014 р.
|