Політ у Ирій

ПОСИЛАННЯ НА ВІДЕО-КЛІП

Тобі подарували ще добу,

і ти ідеш вздовж кінострічки часу.

Вона, якщо поет ти - про журбу,

якщо філософ – про комічну біомасу.

І тягнемось до неба від землі,

Від небуття - в життя, і знов до смерті.

Нас переконують духовні вчителі

що вічність у любові, не в безсмерті.

Ми віримо у Вирій, що лежить

за морем, де царює вічне літо.

Як в голлівудських мареннях пожить

там хочуть птиці й душі - розмаїто.

Природи вигадка чи генія Творця,

свої для нас життя планує плани.

Нам залишається діждатися кінця

сеансу абсолютної нірвани.