Тече пісок…тече крізь пальці
І сіється туман мов дим
І лиш прокинувся у ранці
Дивись і вечір вже спішить
Земля за Сонцем ходить колом
Чи Сонце ходить круг Землі
Летять птахи спливають води
І не спізнаєш цього ні
Як та піщиночка людина
Неначе іскорка в огні
Яскраво зблисне на часину
І згасне згубиться в імлі
Дивлюсь на пожовтіле фото
Красива дівчина -
зоря
Як сяють променисті очі
Як світиться теплом душа
Не віриться що не зустріти
Її на вулиці в полях
Що вже зів’яли її
квіти
Що вже її між на нема
І де згубилися стежини
Де ділась врода молода
Куди пішли життя світлини
Невже усе знесла вода
Невже весна зима і осінь
І тихе літо чарівне
Так непомітно й хижо косять
Життя одвічно молоде
Хіба забуло її сонце
На що поглинула земля
Дивлюся у фото як в віконце
За ним спинилася весна
Йду їй на зустріч сяє сонце
І світить зірка чарівна
Беру її за теплі руки
І розтаю в теплі очей
Для вічності нема розлуки
Немає днів нема ночей
Лиш є земля уся у квітах
Лиш сонце радістю буя
І ми зустрілись щоб радіти
Щоб не було життю кінця
Бо першим було вічне слово
Воно єдна навік серця
Ми не розлучимось ніколи
Над нами втратив владу час
Я посміхаюсь гладжу фото
Тепер я знаю ти моя відрада й провідна зоря
| 
