Світ без любові
Світ без любові – то вітри й
тумани,
Де у сивих долях плаче тінь
журби...
У тіні зостались осені пожари
Коли до мене вийшла ти.
В твоїх очах тонуло синє небо
В твоїй душі – все золото діброви
Ніяк не можу жити я без тебе
В яких світах, де ти, моя
любове..?
Моя любов – то кольорове небо,
Сумний скрипаль що грає вальс для
тебе,
Моя любов – журлива поля даль,
Моя любов – то осені печаль...
Моя любов – весняний сонця
промінь
І журавлів далекий в небі гомін,
Моя любов – журлива поля даль,
Моя любов – то осені печаль...
Живу я в світі. Холодні роси.
Де сонце колом ходить день при
дні,
Де час пливе, а люди безголосі
Пливуть за часом роковим у
слід...
І де межа холодної планети?
Де заворожений у тернах замок?
Де спить моя. Зачарована
принцеса?
І як знайти тебе, кохана Ладо?...
|