Світ без любові

Світ без любові – то вітри й тумани,

Де у сивих долях плаче тінь журби...

У тіні зостались осені пожари

Коли до мене вийшла ти.

В твоїх очах тонуло синє небо

В твоїй душі – все золото діброви

Ніяк не можу жити я без тебе

В яких світах, де ти, моя любове..?

Моя любов – то кольорове небо,

Сумний скрипаль що грає вальс для тебе,

Моя любов – журлива поля даль,

Моя любов – то осені печаль...

Моя любов – весняний сонця промінь

І журавлів далекий в небі гомін,

Моя любов – журлива поля даль,

Моя любов – то осені печаль...

Живу я в світі. Холодні роси.

Де сонце колом ходить день при дні,

Де час пливе, а люди безголосі

Пливуть за часом роковим у слід...

І де межа холодної планети?

Де заворожений у тернах замок?

Де спить моя. Зачарована принцеса?

І як знайти тебе, кохана Ладо?...