Перші воїни-герої полягли за Україну… Вони боролись мирно, і хто міг чекати, Що без війни, без ворога! Отак вони загинуть. Й ніхто не зна, скількох ще доведеться поховати…
Перші смерті патріотів, перші тризвони, Перші свідчення жорстокості й безглудзості влади. Молоді життя згубили беркутів загони. Й ніхто не зна, скількох ще доведеться поховати…
Перший. Не українець. Вільний горець непокірний. Трагедія у тому, що від війни урятувавшись, Народився в Україні, і Батьківщині вірний, Декламував «Кавказ», за нього голову поклавши…
Другий. Білорус. Ледве втікши від режиму Диктатури Лукашенко, він потрапив до нового. Третій теж боровся з ним, і помер за Україну; Били сильно: за ідею, і за те, що він зі Львова.
Четвертий, п’ятий… Десятий? Сотий? Тисячний? Хто наступний і якими будуть втрати? Правду й волю відстоїм, i свободу мислення! Мабуть тоді героїв вже не будемо ховати.
Категорія: Олена Баранова | Додав: Олеся (15.03.2014)
| Автор: Олена Баранова
Вітаю молоді паростки у нас на сайті! Сподіваюся, Олесю, що тобі стане у пригоді школа Олексія Тичка, оскільки ви земляки. І спілкування на "Натхненні" теж додасть досвіду. Успіхів і натхнення!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
