У тому році, як писався цей вірш, ще був сніг.

Вечірнє місто, ще не спить,

Блукають люди одинокі.

Я пам’ятаю кожну мить -

Застілля, олів’є, турботи...

Аптека, магазин, вікно

На склі гірлянди новорічні.

Стан дежавю, таке було

Мій настрій на початку січня.

Рік закінчився, відшумів,

Дверима грюкнув на прощання.

Похолодало, заметіль,

Лягає швидко темінь рання.

Ще місто снігом занесе,

Вино наллємо у бокали.

Із року в рік незмінно все –

Різдво, морози, запах кави.

Постійна людства біготня,

І сьогодення біль, гримаси.

Усе незмінне, тільки я,

Змінився в просторі і часі.

Боюся цифр в календарі,

Що там зозуля накувала?

Тривожні фобії мої,

Роки, роки, а їх немало.

2016