|
Печалі мовчки множу я на два,
Кружляють негараздів чорні зграї.
Нагрянула зажурена зима,
Зіграла сум на білому роялі.
Розсипалися ноти на сніги,
Віолончелі флейта підіграла.
Для неї сум зіграти до снаги,
Їй допоможе струнами гітара.
Заграв оркестр самотності ноктюрн
І після флейти скрипка затужила.
Зима, зима – холодна ніби сум,
І мрії не літають, склали крила.
Якби дожити тільки до весни,
Відзначити усі зимові дати.
Забути довгі і кошмарні сни,
І зграї негараздів розігнати.
5.04.12
| 
