Іване, дякую!Наводжу порядки у своїх архівах ( хоч якась буде користь від зимової відпустки) і знайшов цей вірш. Як глянув на дату написання, сам злякався, як швидко збігає час...
Трепетний спомин юності! Тоді, певно, вождь був вашим "спільником": бачив поцілунки, затуляв собою від випадкових прохожих... Де вона, справді?! Їй же присвятили вірша, а вона й не відає... (Олексію, постав, будь ласка, кому між "ідолом" і "асфальтом", одруківка).
Привіт, дякую!Є вона, бачив у неділю на базарі, приїхала з Києва провідати батьків і мало того, я до неї з приводу обкладинки звертався до збірки "натхнення", але потім ми пішли іншим шляхом...
Незабутні спомини неповторної юності...Кожен пригадає своє...Тільки я забрала б з - поміж вас вождя і назвала б вірш "Незабутній художник" або "Малюнки з юності"...Щемно і щиро написано...
Світлано, так і є. Згадки, згадки... А з приводу "вождя", він тоді був дійсно завжди з нами - "зірочка жовтеняти", комсомольський значок, у кожному класі на стінах і це далеко не весь перелік, де його тільки не було...Назва технічна, можна дати і іншу, дякую!
Але в серці таки залишилась вона...Я ,звичайно,жартувала.Вже ж доросла,щоб не розуміти,що вождь--лише невільний свідок і прикриття чистих стосунків...Це як перший сніг або перший пролісок,оте почуття з юності...
Щемлива лірика. На жаль, колись побачення так і відбувалися - біля ідолів совдепії. А кого вона малювала у профіль і анфас, Олексію? Вождя чи ЛГ? Малювала вождя, а дивилась на мене І купалися ніжки у чистій росі Обнімала й казала: "Великий, як Ленін, Ти в любові до мене своїй, Олексій!
...Ти диви: і Вона - людина творча! Далися взнаки оті милі "уроки малювання" на асфальті!.. І так мені від того приємно, що твоя, Олексію, обранка юності - сьогодні не свиньми торгує на ринку... Хоч і то професія нівроку...
Якщо уже правду, то це образ зібраний докупи з різних людей. А та людина, яка мала здібності до малювання дійсно реальна і працює дизайнером, хоча по освіті програміст, але гени творчої особистості взяли своє.Не буду більше продовжувати, бо вона інколи сюди заходить...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
