Є така легенда, що душі тих
хто загинув
захищаючи свої
землі, відразу летять у рай.
Читають пошепки молитви
небесних душ поводирі.
В скорботній тиші поле битви -
уже безсилі лікарі.
Щоб відкривали Божі брами
у рай шляхи захисникам,
проходять ангели полями,
схилились тут, схилились там.
В очах солдат – перисті хмари.
Поліг хоробрий легіон.
Густі гойдає вітер трави,
туманить погляд вічний сон.
Закриють очі янголята
легеньким дотиком руки.
Війна велика, довга, клята
скупа на почесті й вінки…
09.05.2009р.
| 
