А щастя просто - зосталось на пероні.
Куди йому в запертому вагоні.
Воно рожевим вже малює щоки -
а що ще буде?! Помовчімо трохи...
ЩАСТИ!!!

Дякую, дякую! Помовчимо...

Олексію, не тужи! Поїдеш в рожевому вагоні, там ще краще!

Анатолію, дякую! Рожевий?це цікаво...

Колись вичитала такі мудрі слова:
Три речі ніколи не повертаються назад - Час, Слово, Можливості!
Три речі ніколи не слід втрачати - Спокій, Надію, Честь!
Три речі в житті найцінніші - Любов, Переконання, Дружба!
Три речі ніколи не надійні - Мрії, Удача, Психічний стан!
Три речі визначають людину - Праця, Чесність, Досягнення!
Три речі руйнують людину - Випивка, Гординя, Злість!

Мрії, виявляється, в категорії ненадійних...Але є речі найцінніші!

Ого!Це дуже складно, я подумаю!

Останні вагони до щастя і мрії,

Догнали не всі, не потрапили й ми…- журливо...Та не біда,будуть ще експреси,можна встигнути і на інший.Гарно,чуттєво і меланхолійно.

Наталочко, дякую...Не всі експреси їздять регулярно,інколи він взагалі один в потрібному напрямку...

Певно, таке життя... Та надія на ті щасливі вагони, мабуть, до самого останку тепліє в грудях...)

Так і є, а без мрій і надії як жити?Дякую!

так буде ж слідуючий поїзд...треба вміти чекати....

Анатолію, дякую!Інколи один експрес на все життя, прогавив і все...

Шкода, Олексію, але в житті щастить не всім.
Гарний, життєвий вірш...

Вікторе, дякую!

Зворушливо...Печально...Бажаю оптимізму!

Світлано, дякую! то мій ЛГ засумував у тоді, під час написання...