...А їх там аж троє: і "зірка мерехтлива" - як вірний друг... Вона допоможе!.. Дійсно, трепетно-романтично! "Рука в руці, чого ще треба?" - Олексію, можна так?
А долі зірка мерехтлива... - Олексію, так життєвіше, реальніше... Дві пари ніг - одна стежина... Бачу, що не стомилися ще твої ноги, не притупився жадібний зір, не приболіло натомлене серце, що ти знову прагнеш нових подорожей і зустрічей, незабутніх краєвидів і нових облич, бо твій голос відчутно набирається впевненості й мужньості...
Вікторе, дякую!Як перейшов через піввіковий рубіж, зрозумів чітко, що треба поспішати, часу обмаль. Допоки є сили, бажання і натхнення треба активно працювати, не втрачати жодного дня марно. Загублені гроші можна заробити, захворів, можна зробити спробу підлікуватися, а час не поверне ніхто...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
