Ох ці волошки сині - сині,
квітучі рясно, польові.
Створили рай у цій долині,
думки розбурхали мої.
Нарву букети я у полі,
сплетеш віночок для краси,
у ролі будеш «молодої»,
і буде пара – я і ти.
Сердець трикутник ріже рани,
не тих вінчали небеса.
Не тим стелили рушниками…
Ох ці волошки, їх краса.
А нам - гардини напівтемні,
що не пускають сонце й тінь.
гріховні зустрічі таємні,
для нас - панельний в найм
курінь.
2007.
|