Мені імпонує таке ставлення до життя взагалі: життя це гра. Маски змінюються: то ти на себе надягаєш чергову, то на тебе хтось надіне. Переймаєшся занадто - випадаєш з гри, хваєшся у світ надуманого. А іронія, якерована у свій бік як палочка-виручалочка, допомагає якнайкраще грати ролі
Браво! Хай довше їде віз, Олексію, і возить Вашу Музу, щоб їй було м"яко і комфортно надихати Вас на подальшу творчість Можу тільки трохи доповнити господаря сайту:
* * *
Творіть! Душа хай пише вірші. Хай десь не в риму, невпопад. Хай десь не кращі і не гірші. Вони - всі ваші! Серця сад...
Вірші - як дзеркало душевне. Дзвенять відверто, як кришталь, торкнувшись іноді, напевно, душі - далекої, на жаль.
Сміються й плачуть, ніби діти! Як ваші діти - плоть і кров - допомагають зрозуміти, що є Життя, а що - Любов.
Творіть! А Час, як мудрий критик, надасть свою оцінку всім - чи бізнесмен ви, чи політик, чи ви поет, чи пілігрим...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...