Останні гастролі старого театру,

Костюми, валізи  і грюкіт коліс.

Аншлаги у касах, поклони таланту,

У залі навстоячки крики: На «біс!».

І знову він грає сонату душевну,

Звучать його ноти, не знаючи меж.

Під ноги  троянди,закидали сцену.

Любов і повага, фанатів кортеж.

Звучить тихо скрипка, маестро в печалі,

В театрі обридла мелодія струн.

Смичок в каніфолі і лак Страдиварі,

Уже не чарує…Від цього і сум.

Міняються швидко і стилі, і моди.

Пакує валізи і скрипку в футляр.

Мінливий глядач, а смаки - як погода.

На іншого світить сценічний ліхтар.

28.01.10