От ці однокласники... "больная тема"

Кому як!

Однокласниці милі у суконьках скромних
Пам"ятаю вас всіх за завісою часу,
А одна з вас сказала мені - "віроломний!.."
...Я дівчИну кохав з паралельного класу...

Так, це вічна тема і актуальна завжди.Перші спроби відчути доросле життя, перше кохання і перші - "Ні", а ще страшніше якщо -"Так"

Дякую, хоча це місце викликало на інших сайтах дискусію.Але і мені так подобається.

Теплий вірш, віє юністю і зрілістю одночасно. Вдало і про "сиву красуню" також.

Тамаро, дякую! Хоча, ту "сиву красуню" не всі зрозуміли, була критика, але відбився...

Читала я на Майстернях теж. То не критика, а особиста думка,бачення окремими читачами того, що написав автор. Адже ми сприймаємо його по-своєму.

Людмила Гнатюк
Зустріч

Ви прийшли до мене?
Що ж...заходьте...
Правда, я на Вас чекала не сьогодні,
А якихось, скажем, років десять...
Так..."лише" з десяток літ тому.
Ви чомусь застигли?
Не дивуйтесь -
Час не жалував іще нікого...
Ну а ми - не вийняток у нього,
Так що сентименти - зайва річ.
Заповзла сріблинка Вам на скроню...
А ось очі...не змінились зовсім...
Ваші очі...Ні!Твої!..Єдині!..
Неповторні!..Що сягають серця...
О, де сили візьму?..
Все обертом!..
Захлинаюсь у очах бездонних!..
А все інше - то лиш сон,
що снився
Всього там якихось десять літ...

Тамаро, дякую за влучний комент!

ЗАДУШЕВНИЙ ВІРШ, "СМАЧНИЙ":пахне джемом і чаєм... Але відчувається невідворотність розлуки, та й мотивації побачитися ще... І, схоже, та й природно, що "Бітли" співають свою вічну пісню кохання - вже іншим... юним однокласникам...Цікаво, а чи знає про цей вірш сама "сива красуня"? Я думаю, їй було б приємно.

Я, ще не придумав якій з них він присвячений...