Т. Ш.

Вологий клімат, сиві Альпи, Апенніни.

Співуча мова, милозвучна, та чужа.

Тобі щоночі сниться хата, білі стіни

І двір матусі, чорнобривцями межа,

Знайомі вулиці у заростях садиби.

Ще сниться запах – пахнуть руки молоком.

Турбують, манять незабутні краєвиди

І курява за чередою над селом.

Топтати трави, що від спеки поруділи,

Пройтися тихо по околицях села.

І щоб нав’язлива примара ностальгії -

Хоч на години - відпустила, відійшла...

19.06.10.