У кожній місцевості свої звичаї і обряди, я знаю, є населені пункти де просто беруть з собою їжу і вживають на цвинтарі, у нас просто кладуть цукерки, а діти з торбами бігають і збирають...
А я роздумую над пам"яттю... Хто вона така і де живе? Вона є реальна і мешкає в серці живої людини, тому , як на мене, немає вічної людини - немає вічної пам"яті. На противагу цьому широковживаному терміну "Вічная пам"ять" є Біблійний термін "Вічне життя". Правда його здобувають вірою в Того, Хто вмер і воскрес! Тому я не сприймаю цієї підміни понять. Світла пам"ять - це зовсім інше явище, хоч і тимчасове, але побуджує в душах живих гарні спогади про минуле... Я не є прихильником якоїсь секти, як може видатися з моїх міркувань, просто я люблю логічно мислити. Дякую за роздуми. Якщо щось не так, - вибачайте)
Мимоволі доторкнулися до тонкої, духовної царини.Скільки людей, скільки думок...Світла пам'ять про тих кого уже нема, так в народі кажуть, або гарно згадувати, або ніяк...Допоки ми ще тут, то і згадуємо, а підемо у вічне, то будуть згадувати нас (може).
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
