Бджолиний рій так просто не прилетить. Де мед заховано? Де?.. І пильнуйте від бджіл закваску до "Місячного сяйва", бо як накушаються без закуски - точно прийде "біда і не одна"
Твій герой, Олексію, мужніє з кожним віршем. Він здатен приймати рішення, він моделює навколишній світ і забороняє собою маніпулювати... "Світанку я віддам
Ларисо, дякую! Цікавий комент,задумався...По великому рахунку нами завжди маніпулюють.Різна форма маніпуляцій,більше чи менше, але ми всі пов'язані і на жаль,не завжди можемо бути самостійними у своєму виборі і діях!
Бджолиний рій притихне, Під люстрою зависне. Збирай скоріше з стелі купу бджіл. Цей рій – удача зрима, Бджола тобі - не рима, Віршований медок прибавить сил. Найвищий то ґатунок, Бо мед, як поцілунок… П’янить спокОєм й добавляє крил.
Тамаро, посудіть самі. Яка романтика коли: сон не йде, в голові купа рим, випите не одне горня кави... А в мене буває, що злюся сам на себе і на цілий світ, що і нічки не доспав і вірша не написав.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Це Ви, Андрію, побачили цей вірш якось по- новому, або звучить ну ніяк не романтично
