Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Невиправні 2
Невиправні О.Т... Лиш романтикам сивим властиво, Від початку життя до кінця, - Сподіватися щиро на диво, Коли сум обгортає серця… Віктор Кучерук Невиправні 2 В.К. Срібло часу лягає на скроні. Давній друже, на жаль,- це про нас! Часто чуємо дзвони церковні, Проводжаємо в путь раз у раз. Народились в минулім столітті, Інший простір і книги, і лад. В босоногім залишились літі. Не сучасні, не модний формат. Ми читали у юності Гріна, Міль у скринях не з’їла вітрил. Романтична хвороба постійна: Шлях відкриє, добавить нам сил. Подаруємо квіти зимою, Вірш – присвяту складемо жінкам. Хтось назве театральною грою, Хтось позаздрить – жіноцтву і нам! 06.01. 11
Категорія: Олексій Тичко | Додав: 45tom (08.01.2012)
Переглядів: 521 | Коментарі: 18
Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
1 Mary (08.01.2012 23:44)
Останнім катреном влито у вірш добру ложку позитиву.
Файно.
Так і є...Не скажу, що так хотів цього, але лягло, мабуть, ще хочеться позитиву і десь у підсвідомості він бореться із сірою прозою нашого життя.
3 Mary (09.01.2012 00:18)
А куди ж без позитиву? Якщо сумувати й сумувати, то, певно, можна передчасно зів'янути, як квітка без води...
хоча я не дуже довіряю віршам надуманим і натягнуто- веселим.То інший жанр, вірш - це емоція щастя, або горя...
Міль у скринях не з"їсть багато чого...Спасибі!
Тамаро, дякую! І вітаю офіційно з реєстрацією на сайті.
"Міль у скринях не з’їла вітрил" - класна метафора, оригінальна і точна! Дякую за вірш. Складайте, складайте, мужчини, вірші-присвяти, а то ми вже самі почали їх складати (як оце я - "Величальну жіночим грудям").
То ми були у творчій відпустці, а тепер беремося до роботи.Ларисо, гарний коментар і "жіночі груди" згадала...
...Не сучасні, не модний формат...
Так Тамаро, складемо...
Чекаємо з нетерпінням, Олексію))))))))
Хлопці, ваші вітрила нас надихають і надихатимуть завжди! Молодці!!!
Оксанко, то такий узагальнений образ, а може підслухані мрії жінок?
Оптимістично) А є ж такі, що і грою назвуть та позаздрять)
Не знаю, мабуть знайдуться...То мене Віктор Кучерук "зарядив" енергією на такий вірш!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
Файно. 
