Вірш про двох. В ньому сум – пелена І цілунки солодкі – украли. Не жона ти мені, не жона, Я частинка від іншої пари. Дотик рук серед білого дня Хай шушукають недруги в спину, Неважлива, дрібна метушня Я у інше думками порину. Бо шукаю логічність і суть, Може просто віддатися долі? Сірі сни тиснуть горло як спрут, Не прошу я нічого в поклоні. Стихне осуд, замовкне і шум, Нереальне відійде у тіні. Не роздавить судилищ валун. А ми знову – назустріч, в обійми. 2009р.
Ця тема дуже неоднозначна, іноді святий обов'язок не дозволяє взяти верх над почуттями - "Я частинка від іншої пари". Одні пяснюють такі ситуації фаталістичними поглядами, інші засуджують, забуваючи "Не суди, да не судим будеш". А вірш дуже гарний, Олексію! Спасибі, бере за живе...І важко сказати, кому складніше, тому, хто "назустріч, в обійми", чи тій, "яка єдина", чи тому, хто розривається між ними обома і тими, хто у "батьковій торбі".
Тамаро, дякую!Останнім часом я завжди кажу, що все складно і неоднозначно.Картина життя малюється різними фарбами і засуджувати, і ділити на чорне, біле ту палітру неможливо.Погоджуюся, невідомо кому складніше...
Твій вірш по вінця повний кохання. Відкрий секрет, Олексію: як це можливо - отак ПРИСТРАСНО ПЕРЕДАТИ ТУГУ? ...Ні, ні, ні, не треба ключів від поетичної майстерності - нехай кожен шукає свій шлях! Дякую.
Ага... Вам "розкішна пісня, а я, до речі. вже давно читала цей вірш, але бачу її у стилі "рок"... Але ж знаю, що вона повинна звучати по-іншому і все одно - "рок" у голові.
Це буде оригінально, Оксано, хоча, чесно кажучи, важко уявити його в цьому стилі. Тут, звісно, швидше поп-музика має бути! Але ж натхненню не накажеш...
До речі, згадав, колись до мене звернулися учасники рок - групи з Києва, щоб я дозволив використовувати вірші.А потім вони мені скинули посилання концерту, я був шокований вибором віршів для тяжкого року...Але потім вслухався і сподобалося своєю оригінальністю, і фантазією...
Я в принципі теж не сперечаюся, як можна автору нав"язувати щось своє? Як лягає, хай так і твориться. Справа не стилі, а як воно буде зроблено, вирішено... Якщо цікаво і неповторно, то і рок може нас зачарувати. Адже є ж там і свої авторитети. Так що - натхнення, натхнення і ще раз раз натхнення, як учив нас один вождь, не будемо уточнювати, який
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
