не знаю....мені всі пори року подобаються...у кожній є своя привабливість...а осінь-це золото листя, підбиття підсумків...такий період-невід'ємна частина нашого життя...без осені не було б весни...)
Не нагадуйте стиха про час і роки" - гарне закінчення (як і назва - влучна), але мушу зазначити: скільки чудових поезій народжується - саме від того, що "осінь стукає в душу"... То ж мінорний настрій цієї поезії навіює мені оптимізм.
На мою думку, гарна поезія пишеться на піках емоційних станів і не важливо позитивна емоція чи негативна, а у нас, на жаль, більше негативна присутня...Таке життя:проблеми, негативи у суспільному і особистому( маленькі дрібниці, але їх багато і псують настрій)Тому поганий настрій і пише нам вірші, вони може і сумні, але сум буває красивий.Не сприймаю веселі вірші переповнені оптимізмом, ну як можна веселитися коли навкруги нас постійні негаразди у всіх сферах життя.Або лукавлять, або байдужі пофігісти...Це моя особиста думка, на істину не претендую!
Олексію, а в мене багато віршів оптимістичних (певно, більшість). Але я не лукавлю, і не байдужа, щиро, правда.Просто в кожного свій метод, чи свій жанр, правда?
Мені сподобалось. Цілком достойно і гарно. Єдине: "сезон жовтолиций" - це звертання? Якщо так ,то виділи його комами, а якщо ні, то шось не те... Зичу натхнення!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
