Що ж...треба коню мінять підкови чи крила у Пегаса позичать

На одному з сайтів пропонують пристрелити загнану конячку...

Все залежить від господаря. Той хто загнав - застрелить!

Олексію, - не кожен кінь дозволить себе загнати до безсилля, кажу правду...

логічно...

Та мова, здається, про загнаного... Все визначає міра

чудовий філософський вірш...."Допоки були сили - то й був потрібний кінь" - істина в цих словах...дякую,Олексію, за "їжу для роздумів"..

Нічого нового, так і є...

така вона філософія заїждженого коня, бо все життя - куди дишло поверне...
цікавий образний вірш!

Куди б дишло не повернулося, а завжди знайдуться ті, які заїздять.

Але ж є десь і ті, що ні (не заїздять)... Принаймні хочеться вірити))) А ще - що хай і заїжджений, та все одно потрібний до останнього схлипу!)))

Дякую за оптимізм!!!

То що ж має далі бути???

НА КОВБАСИ...

Хочеться вірити, що на кожного коня в житті знайдеться той (та), хто пожаліє, приголубить, поцілує, не дасть іти до роботи, а хоч би перепочити... Та в житті, на жаль, буває інакше. Отже, висновок:треба самому (самій) підлюбляти себе, і давати собі перепочинок!

Не забувай про себе, бо завжди знайдуться ті, що забудуть - ти це мала на увазі?

Не знаю, що ТИ маєш на увазі... Я хотіла сказати: полюби себе, і тебе полюблять інші. Це не мої слова, вони старі, як світ... Бач, твій вірш спонукав до філософських роздумів. Буває, мужики жаліються: ось, їх ображають жінки... В одній книзі прочитала, як дружина давала чоловікові на роботу... шмат хліба і цибулину, і він це терпів. А терпіти ж не можна, треба діяти, бути мужиком - у найкращому смислі цього слова!