Хрещенські морози.

Я пальчики ніжні, маленькі долоні

Зігрію теплом нерозтрачених сил.

Хрещенські морози сезони холодні,

А цей як ніколи, казав старожил.

Обставини різні від нас незалежні,

Неправильний хід і життя ставить «шах»

Скриплять під ногами сніги перемерзлі,

Ми разом, нам тісно в широких стежках.

Квартальні розлуки, холодні вокзали,

В стосунках чимало дрібних катастроф.

Не вабить і запах гарячої кави,

Негайно і зараз залишитись вдвох.

Хай дивляться скоса і заздрять нам люди,

Ще декілька кроків, останній ліхтар.

Зупинки на стежці, обійми крізь шуби,

Цілунків французьких солодкий нектар…..

23.01.10.