ГРА В ЧОТИРИ НОГИ (літературна пародія)Ярослав Чорногуз
ГРА В ЧОТИРИ НОГИ (літературна пародія)
Олексій Тичко Гра в чотири руки
Дві пари рук. І піаніно.
Гра, ніби співи в унісон.
Ведемо рух безперебійно
До нижніх, до мажорних зон.
У переливах різні ноти
На слух сплітаємо акорд.
Різкі тональні повороти
Під впливом шкіл і різних мод.
На жаль, кінець. Втомилось тіло
І нотний зорепад погас.
Чомусь бажання відлетіло.
На все приємне є свій час.
Ярослав Чорногуз
Дві пари рук. Фортепіано.
Регістри верхні всі – мої.
Іду згори я «тремоляндо»*
По чорних "клавішах" її.
Ми граємо мажорні гами
Усе униз, униз… Туше!**
І от сплітаємось ногами
І розриваєм негліже.
Дві пари ніг там і педалі,
Натискуєм сильніш, сильніш…
- Чого спинився? Далі, далі.
Грай менует мені скоріш.
Різкі тональні повороти
І довгожданий ось момент!
Який кінець! Краплини поту.
Слизький доволі інструмент.
...У нас на ф-но уже "лабає"
Ноктюрни гарно так дочка...
Ось, добрі люди, що буває,
Як грають методом Тичка.
*Тремоляндо – прийом гри на фортепіано.
**Туше – різка атака звуку.
Дві пари рук, відро цибулі, у два ножі і в унісон... Мішок картоплі... не забули ще моркви, перцю, патісон... У переливах звуків кухні: кипить, шкарчить (і все сире), тобі я простягала кухля, рядно на ганчірки, старе... І погляд у сльозах... і слово: - Картоплі вічка вирізай! А ти лишав їх знову й знову Не кухар, справжній самурай з мечем - порубана картопля, лушпиння купа біля ніг... Рука в борщі сметану топить... Віват! Ти битву переміг!
Дві пари рук і піаніно, Дві пари ніг і негліже, Картопля, морква, перець, сіно... Ну як вам отакий сюжет? На слух плете акорди Льоня, Туше лабає Ярослав, Софі пустила у погоню Міцний кухонних звуків сплав... Регоче аж до сліз Наталка, Все рАзом - асорті-салат! В каструлю бухкає качалка, Ура! Оле! Банзай! Віват!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
