Знову
поет-провісник Скапує кров'ю в рими В пошуках вічних істин, Хоче з'єднатись з ними. Прагне себе наситить Волею, наче птаха. Боже, зціли нас світлом! Слово, воскресни з праху!
9 грам... всього.... а якою ж великою буває та душа, мабуть вона вміє трансформуватися. Бо стільки в душі образів, стільки всього в собі вміщає ця маленька-велика душа. Гарний вірш, припав до Душі.
мабуть до душі із стандартними підходами - вага, маса, кількість - це неправильно, бо вона ще не вивчений матеріал, ми своєї не знаємо і не керуємо нею, а чужа то взагалі...Дякую, Тамаро!
Наталочко, дякую! Загадковий орган(якщо можна так назвати)її, я про душу. І головне, що вона вічна, а тіло то тимчасово, а молодість взагалі як куля пролітає...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Душа - бездонний колодязь почуттів та емоцій з величезною кількістю відтінків. 
