Поле зліва, поле справа, мак у житі,

Йду по стежці - у минуле мій маршрут.

Я за тінями дитинства у гонитві,

Бо дорослим  розгубив єство і  суть.

Босий стежкою іду до очерету,

Через поле і до тихої води.

Півень пісню відспівав у небо третю -

Долетів охриплий голос аж сюди.

На траві, чи на стежині біля ставу,

Проведу обряд повернення десь там.

В стан дитинства повернуся  і помалу

Я у згадках зменшу кількість сизих плям.

Вітер часу постарався, щоб затерти

Контур ставу, колір маку, запах трав,

Щоб забулися  наївні мрії-злети,

На поталу сірим будням їх віддав.

27.08.11р.