Собачий гавкіт був причина.
Дитяча гра чи дійсно страх.
Тепло двох рук відчула шия,
Пройшлась рука і по щоках.
Нове, незрозуміло-щемне.
Спонтанний ніжності прилив.
Відчув, що статус є у мене -
Доріс до нього і дожив…
Кар’єрний ріст, падіння, злети,
Пусті звання, як мішура.
Міняє дід пріоритети,
І дійсно радий. Так. Пора!
Моя онука щебетуха.
У клопотах своїх дитя.
Шепоче весело на вухо.
Вона щаслива – то і я!
31.01.2011р.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
