Моя планета невідома,
холодним світиш до землі.
Зійшла з небес і знову вдома,
Близька та рідна ти мені.
Чудова посмішка розкішна,
А то - печаль і сум до дна,
свята сьогодні, завтра - грішна.
Моя весела і сумна.
Твої емоції бурхливі -
То знову тиха, мовчазна.
І по тернистій спільній ниві
ти біля мене добра й зла..
А я покірний. Я з тобою.
Нечасто чуєш мій протест.
Захоплююсь твоєю грою,
прощаю... І несу свій хрест.
2007
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
