Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
Сьогодні усе для мене –
Весняного неба блакить
І навіть за кожну росинку
В душі моїй радістю снить.
Зріднились Карпати сині,
Вирує в душі водограй.
Живу у далекій країні
Та пташкою лину у рай.
Не меркне любов, не згасає,
Вкраїнського духу не вбить!
Чужого, як Він научаюсь,
Й свого не цураюсь любить.
І хай там... чи ворог чи зайда
Мене до кісток дорікне.
Я скажу йому відверто:
У серці мій край живе!
Живе Україна й калина,
Синє небо в зелених житах.
Мій край, де колись народилась
З молитвами на устах.
З коріння мого народу,
Із тисячі рідних облич.
Дай волю за цю нагороду
Де віра - там сила і клич.
«Бо ти на землі - людина,
І хочеш того чи ні» -
Одна в тебе рідна хатина,
Одна в світі - є Україна
На вибраній Богом землі!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...