Слова - точні, влучні і короткі... Страшно порівнювати їх з пострілом, але асоціація вийшла така... На колективному портреті не вистачає Михайла Сеника, який помер від вогнепальних ран... Пам'ятаймо!!!
Надто боляче дивитись, знати і вірити у Перемогу. Історія пише імена... втрачаємо близьких людей... торкається майже кожного революція... ставить кожного на своє місце - хто є хто. Я дуже болісно переношу події і навіть не пишеться. Шкода молодого українського цвіту. Ми пам'ятаємо за героїв! Слава Україні!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
