Ірино, так душевно, так образно, так просто із любов"ю написаний цей вірш! Хочеться читати його і перечитувати.

Гарно, проникливо, западає в саме серце...

мене явно не назвати людиною яка пише багато та часто коментарі.

ось на Ваш

Я наших зустрічей приємних ,
Під лагідний оркестр зір,
Чекаю , як на здобич звір,
В ночі чатує потаємно.

Вже Місяць посміхнувся криво,
Вона сьогодні не прийде,
Кохання в дім не приведе,
Не мрій ти про життя щасливе.

Він заздрить, я це відчуваю,
Бо чую вже твій тихий крок,
Вже ріже ніч п’янкий дзвінок,
І ти шепочеш « Я кохаю!»