Мільйон окрилених ілюзій: У голові вирує кратер. Не чародійка і не муза, а я так хочу написати тобі про казку не у небі. Про дивних фей,єдинорогів і не жебрачка і не леді, а я послав у не дорогу, до тебе щиро, не в конверті несказаний не мемуар. Ти не мисливець і не жертва... А я далеко не казкар!!!
У голові вщухає кратер: мікрон окрилених ілюзій, не встиг тобі не дописати і не коханці і не друзі!!!
а воно так завжди ,Льош.... кожен щось підмічає своє, і щось окреме стає знаковим.... Але ,не булоб тебе з "Міжсезонням", то й не було б всього, що написано вище...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
