Тихо-тихо сніжить,
більше в пам’яті трунку,
Аніж в континентальнім помірнім краю.
Раптом в купі конвертів, реклам і рахунків
Я твій почерк
готично-стрімкий впізнаю...
І - ламаються руки,
і - губляться рими,
І... замерзли давно в синіх снах
солов’ї.
Неприкаяну душу
зціляє незримо
Те, що десь у снігах
пам’ятаєш її...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
