Коли вечірні сутінки зникають між хмарами,

Стріпаті чорні хвилі в небеса зайшли.

Сон завітав до нас з своїми чарами,

В минулому сховався день із білими крильми.

Колише вітерець, здається в нім нема спокою,

У вухо Ангел шепче: "Ти, засни".

В солодкім сні бажання хлюпає журбою,

 Розкидує у світ людські думки.

Високі дивні зорі пломеніють вкрай софіти,

Залоскотіло серце, мов хмільне вино.

Розтанули у небі сльози і без сил повіки

Накрили очі, мов м'ягке-м'ягке хутро.