Ти приїхав! Додому, до хати
Як завжди усміхаючись щиро.
Ця війна мабуть матері снилась?
Що боюся, комусь розказати.
Тут без тебе було тихо й сумно,
Шелестів лиш горіх біля хати,
А маленька Іринка без тата
Не хотіла ніяк засинати.
А Юрасик за літо змінився,
Подорослішав, став самостійний.
Знає мабуть, що час ненадійний
Він за тебе, татусю, молився.
Ти приїхав! В відпустку, на трішки
Як Месію, тебе зустрічаєм
В кухні пахне із м'яткою чаєм,
Стало стінам від тебе тепліше.
Мені плакати навіть не можна...
Мамо, чуєте, - треба сміятись!
Сильно вірити і не скорятись
Наче скеля я, - не переможна!
Звідки в тебе береться та сила,
Загартована Україно?
Не зрікаючись, не на колінах
Ти у Бога пощади просила.
Мої діти, які ви щасливі,
На сьогодні, на завтра, на трішки
Виглядають зелені горішки
І пташки до схочу гомінливі.
А що я? Помолюся за тата,
Мабуть, сину, тебе він спасає?
Він давно уже з небі літає
І стирає з землі супостата.
Ти приїхав! А десь, як за тиждень
Знову будуть окопи і спека
І стрілятимуть звірі здалека,
За кроваві, облесливі гривні.
Все минеться: і гроші, і слава,
Бог вдивляється кожному в душу.
Зло, не правда загинути мусить,
А від тебе, зміцніє Держава.
Повертайтесь живими, солдати,
Наче Ангели Правди і Миру
Україну свобідну щасливу,
Щоб по Духу в віках прославляти!
| 
