Написати б листа, чи донести до неба молитву?

Ніч з тривогою в серці, а ранок, як дике лоша.

Дай нам, Боже, у вірі жаданого й вічного миру,

Щоби  в кожному  домі щасливою була сім’я.

Дай нам, Боже, щоб ці доленостні страждання

Обминули, покинули...  Ти ж бо, во віки Творець!

Кожне слово промовлене з вірою й щирі благання

Доносилось до Тебе від всіх українських сердець.

Сумний день у молитвах за кожного брата і сина,

Україна омита кровавими в горі слізьми.

Дай нам єдність і силу у цю віроломну годину,

Щоб не були сиротами  крихітні діти війни.

Я прошу небагато:  щоб були щасливі родини,

Щоб із Богом у серці нова Україна цвіла,

І пробачення прошу, як бачу Твій погляд  безвинний,

Бо у цьому також є маленька провина моя.

 У кімнаті запахло  насиченим,  згореним воском, 

Наче в ніч Великодну розчулене серце стає.

Притулось  крайнебо  і дихає, тужиться  млосно,

Щоб досвітня зоря народила проміння нове.

З тим промінням новим Твоя велич розсудить народи,

В битві з темними силами  Правда зійде

І поставиш на стражі  Ти Ангелів Миру й Свободи

І мою Україну, як обіцяний рай вознесеш.